Клікаючи по популярному тегу #VanLife, ми відкриваємо браму у казковий світ. Яскраві, барвисто розмальовані мінівени зі стильним інтер’єром, одягнуті у богемний стиль мандрівники в місцях, від краси яких захоплює подих.
Для декого з адептів руху VanLife це просто одночасний епізод, для інших – стиль життя. У будь-якому випадку VanLife подорожі, які швидко набувають популярність, слід розглянути як джерело натхнення, якщо ви плануєте подорожувати.
Декілька фактів про Ванлайф
— Венлайф має свою естетику і ментальність. Деякі порівнюють його з культурою бекпекерів чи серферів, вказуючи на спільні цінності: свободу, вміння цінувати красу природи, життя у миті, нонконформізм.
Венлайф існує як офлайн, так і онлайн. Притому друге дуже ідеалізовано соцмережами, і всі побутові складнощі залишаються за кадром. Але саме хештеги зробили явище максимально відомим соціальним феноменом.
— На Венлайфі як стилі життя дехто заробляє. Шанувальники руху називають свої поїздки проектами. Вони розкручують акаунти у соцмережах та блогах, шукають спонсорів та рекламодавців, роблячи свої переміщення джерелом доходу.
— Кемпервен — це маленький будинок на колесах із кухнею, спальним місцем, туалетом та іншими корисними зручностями. Хтось водить комфортний Mercedes Sprinter, інші – економічний як у нас Pоntiac Trans Sport. Але за бажанням «венлайфити» можна будь на чому, що знаходиться у вас в гаражі. Але священний тег #VanLife – це, звичайно, кемпервени Volkswagen.
На світлині: Volkswagen T2. Декілька десятиліть тому саме такі зворушливі транспортні засоби облюбували для подорожей представники культури хіпі.
З тих пір романтичний шлейф навколо цих машинок анітрохи не зменшився: навпаки, кемпервени «дітей квітів» викуповують, перефарбовують у яскраві кольори та оснащують найнеобхіднішим (і гарним!) для подорожі.
— Шанувальники Венлайфу розділяються на тих, хто просто любить подорожувати на колесах, і тих, хто на них живе постійно.
Будинок – там, де ти його припаркуєш
Проте справжні венлайфери, звичайно, ті, хто вибрав чотири колеса як постійний стиль життя, а не просто спосіб подорожувати. Такі кочівники дивляться на богемних туристів у яскраво розфарбованих машинах-будинках трохи згори донизу.
У 2011 році молодому нью-йоркцю Фостеру Хантінгтону набридло працювати дизайнером у корпорації Ralph Lauren. З модних апартаментів він переїхав до Volkswagen Syncro 1987 року випуску і став проводити час, займаючись серфінгом і подорожуючи.
Найбільш мальовничі місця на маршруті молодик фотографував і розміщував у своєму Instagram-акаунті. У кадрі завжди був і мінівен. Хантінгтон вигадав хештеги #vanlife і #homeiswhereyouparkit («де припаркуєшся, там і будинок»).
Користувачі соцмережі гідно оцінили сторінку американця, кількість підписників зростала. Фоловери писали Фостеру в коментарях, що він надихає їх.
«Хотів би я, щоб моє життя було таким!» — часто коментували знімки шанувальники Хантінгтона. Він легко набрав мільйон підписників і став новим типом Instagram-знаменитості, відомої не ролями в кіно і не модельною зовнішністю, а незвичайним і привабливим для інших способом життя.
Тепер придумані Хантінгтоном хештеги поєднують мільйони людей у соцмережі. Сам американець видав книгу із фотографіями зі своїх поїздок.
Але й над такими вічними мінівенщиками, як Хантінгтон, є окрема каста колишніх. Це ті, хто відкрив для себе VanLife задовго до появи однойменного хештега та хайпа навколо життя на колесах. Наприклад, американець Ел Сміт може дозволити собі поблажливо міркувати про міленіалів, які роблять селфі в мінівенах, бо сам жив як кочівник із 1991 року. Він каже, що тодішній ванлайф був скоріше протилежністю красивим картинкам у Instagram, та й основна ідея дуже відрізнялася. У мінівенах колись жили, зневажаючи умовності та рутину персонажі, відомі як dirtbags («мішки зі сміттям») — зараз найближчим за змістом епітетом було б сказати «маргінали».
Мінівенщики XX століття купували максимально дешевий транспортний засіб і жили в ньому, притому однаково потужними мотивами були і фінанси (дуже скромні), і філософія (відмова від речовізму та соціальних ролей, нав’язаних суспільством). Навряд чи «сміттєві мішки» могли уявити, що через пару-трійку десятиліть їхній спосіб життя буде джерелом натхнення для любителів гламурно-богемних подорожей.
Скільки коштує Vanlife?
Зручний та технічно благополучний мінівен – задоволення недешеве, адже автомобіль треба ще красиво розфарбувати, переробити інтер’єр, придбати різні атмосферні аксесуари (гітару, стильний набір для пікніків, барбекю, модний дорожній одяг). «Сміттєвим мішкам» і не снилося!
Ціна на готовий, вже кастомізований хіпстерський Volkswagen T2 Westfalia, наприклад, може сягати $100 тис.
З іншого боку, автомобіль цілком може бути і скромнішим. Зазвичай, венлайфери-початківці намагаються переобладнати свої існуючі автівки.
А ще, звичайно, авто можна просто орендувати, якщо планується лише одна подорож, а не кардинальна зміна способу життя. По всьому світу, компанії які пропонують прокат ванлайф-кемпери, переживають справжній ренесанс.
Виходить так, що приєднатись до #VanLife можна практично з будь-яким бюджетом. Головне питання — не за скільки купити машину, а як профінансувати саме життя, очевидь, що тривалі подорожі несумісні з офісною працею. Кожен вирішує це питання як може.
Серед можливих варіантів для венлайферів – наявність пасивного прибутку, роботи на фрілансі або ненапруженого бізнесу, що дозволяє віддалено працювати.
Але цим опції не обмежуються. Багато хто готовий залишити престижну посаду і заради можливості мандрів навчитися робити щось зовсім нове.
Американці Емілі та Джейсон Лендіс, автори мікроблогу We Live Here Now («Тепер ми живемо тут»), вирішили звільнитися з офісу. Подорожуючи, вони наймаються на сезонні роботи: наприклад, кілька місяців працювали офіціантами у кафе при національному парку Йосеміті.
Канадці Бекка Мороні та Ітон Фітцджеральд, творці відеоблогу Travel Bugs, змогли поєднати кочівницьке життя та бізнес. Їхня компанія, що займається виробництвом чаю, навіть розширилася завдяки переміщенням власників: на своєму шляху пара шукає сімейні кафе та пропонує співпрацю. З початку їхнього ванлайфу, мережа розповсюдження продукції збільшилася на добрий десяток закладів.
І звичайно, венлайфери можуть заробляти, монетизуючи своє захоплення за допомогою соцмереж. Наприклад, так роблять мандрівники Сабріна та Джиммі Хорел.
Де їздять ванлайфери
Культура roadtrip – це, без сумніву, американське надбання. Але прихильники подорожей на мінівенах живуть усюди — у Європі, Австралії, Азії…
Найбільше венлайфери полюбляють національні парки, заповідники, пустельні пляжі і гори – місця з незайманою природою. Але при цьому, звичайно, щоб був мобільний інтернет!
Для подорожі у стилі #VanLife бажано наявність відповідної інфраструктури на маршруті. Без кемпінгів, придорожніх готелів, заправок із мінімаркетами обійтися вкрай важко.
Один із культових маршрутів, звичайно ж, американський Route 66 або його деякі ділянки. Наприклад, уздовж узбережжя Каліфорнії: чим не шанс побачити знаменитий штат і не витратити астрономічну суму на ресторани та екскурсії.
Але чудово підходить для подорожей на мінівені і Європа, особливо її центральна та західна частини: кемпінги, численні автозаправні станції з магазинами та душовими кімнатами, єдиний візовий простір Шенгенської зони — все сприяє тому, щоб їхати вперед і отримувати задоволення.
Наша маленька команда тільки пробує #VanLife на смак. До того ж зараз в Україні війна, і можливості для подорожей обмежені. Але у нас повно планів і мрій. Україна – така дивовижна, цікава і різна. В кожному куточку є, чим захоплюватися і чому дивуватися. Кожна мандрівка надихає на наступну. Далі обов’язково буде!
Підписуйтеся на наш ютуб: https://www.youtube.com/@vanlifeua/videos
