Ванлайф взимку зазвичай у нас на паузі, якщо говорити принаймні про далекі відстані. Але чому б не потішити себе іноді прогулянкою засніженими дорогами? І не влаштувати пікнік просто посеред поля?
Саме так ми і зробили красивим січневим днем цієї буремної, дуже непростої для всіх українців, зими-2026…
Насправді, мова піде не зовсім про проставки для кліренсу авто. А точніше не зовсім про сам кліренс – кліренсу у мене і так вистачає, як ви вже це могли зрозуміти з заголовку. Скоріше про «налаштування» вже готової пневмопідвіски.
Ризикована подорож лісовою дорогою, яка перетворилася на ТРЕШ…
«Я більше НІКОЛИ НІКУДИ з вами не поїду», – бурчав Володька, відкидуючи лопатою землю з-під коліс нашого Pontiac… Насувалася ніч і вже гуркотів грім… Надії майже не було. Аж раптом сталося ДИВО.
Хочемо поділитися з вами, дорогі наші читачі, серією світлин, які ми робили протягом довгого часу. 2 роки фотографували ми одне й те саме дерево.
Зустріч заходу сонця – це не просто спостереження за природним явищем, а справжнє мистецтво, яке не залежить від наявності самого сонця на горизонті. Важливо не те, чи бачимо ми сонце, а те, як ми сприймаємо цей момент. Трохи світлин вам на тему “Зимовий Ванлайф”.
У нашій рубриці «Друзі мандрують» публікуємо матеріал-враження про подорож в Карпати у квітні 2024 року. Мандрували дівчата-нікопольчанки, які зараз тимчасово живуть на Київщині – Олена Зінченко і Альона Синегіна. Їхали з Київщини залізницею. Відвідали три родзинки заходу України – Берегове на Закарпатті та Сколе і Славсько, що на Львівщині.
Цей монстр на колесах отримав велику вантажну базу з безліччю інструментів. Всередині є кухня з плитою і холодильником, а також спальня з невеликим ліжком.
Зазвичай лімітовані ювілейки з парою-трійкою спеціальних шильдиків та іншою милотою, з нічого не значущою біжутерією, випускаються з нагоди круглої дати моделі або модифікації.
Індіанці взагалі дивовижні люди. Пригноблена нація, яка живе в резерваціях на своїй власній землі, не втратила за сотні років преса гордості і автентичності. Дуже давно, ще у 60х роках 18 століття, вождь племені оттава, Понтіак (Pontiac), очолив боротьбу північних індіанських племен проти англійських колонізаторів.
